Росія розпочала в Грузії війну за встановлення нового світового порядку. Грузія – це перший етап, але водночас і "пробна куля". Демократичному світові кинуто виклик, не менш небезпечний, аніж політичний іслам.

Якщо Захід проковтне пігулку і пробачить Росії грузинську війну, вторгнення "миротворчих танків" в Україну стане лише питанням часу.

Безглуздо сперечатися на тему "хто почав першим". Україну і так втягли у безплідні дискусії і змусили витрачати зусилля на обговорення того, чи адекватним було рішення Саакашвілі атакувати Цхінвалі у відповідь на обстріли грузинських сіл осетинськими бойовиками.

Досить! Це не має нині жодного сенсу. Тому що в етнічних конфліктах не буває правих і винуватих.

Але грузино-осетинський конфлікт був етнічним (точніше, етно-політичним) лише до ранку 8 серпня, коли через Рокський тунель розпочалося масове вторгнення регулярної російської армії на суверенну територію Грузії.

З цього моменту конфлікт перетворився у геополітичну війну, метою якої є повалення існуючого світопорядку та історичний реванш Росії за "приниження" 1991-2004 років.

Російські війська захопили грузинські міста Зугдіді, Сенакі та (ймовірно) Горі й прямують до Тбілісі. Кремль, розгортаючи безпрецедентну агресію, годує світ цинічними коментарями щодо "умиротворення агресора". "Веймарська" Росія завершує своє переродження в щось інше, до болю знайоме Європі...

У довгостроковій перспективі не підкріплена тверезим поглядом на світ стратегія реваншу ймовірно призведе до краху російської державності у її нинішньому вигляді, але поки це станеться, нею можуть бути розпалені численні локальні пожежі, які знищать зародки незалежного демократичного буття сусідніх з Росією країн.

Сьогодні Конгрес Українських Націоналістів разом з громадським комітетом «Кавказ без війни» провів пікетування посольства Росії в Україні під час якого представникам амбасади було передано труну та траурні вінки. Похоронна церемонія проходила під акомпанемент духового оркестру, що виконував похоронний марш. На пікет зібралося близько 100 чоловік серед яких були представники грузинського народу.

Однак під час передачі труни між пікетувальниками та охороною посольства виникла сутичка. Правоохоронці огородили територію червоною смужкою, таким чином не дозволяючи учасникам протесту піднести до огорожі труну та вінки з жалобними стрічками. Акція супроводжувалася скандуванням гасел «Окупанты вон из Грузии!» та «Росія – геть руки від Грузії».

Як зазначив Голова Секретаріату Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, труна символізує перспективу політики Росії на Кавказі, а похоронний марш кремлівську демократію. 

Російська Федерація здійснила акт агресії проти Грузії. Інструментом агресії став в тому числі Чорноморський флот Російської Федерації, який базується на теренах Севастополя, Феодосії та деяких інших населених пунктах Криму. Таким чином Україна, яка зараз є позаблоковою нейтральною державою, стала де-факто співучасником агресії Російської Федерації проти Грузії.Російська Федерація використала частину населення Грузії, якому видала свої паспорти, як привід для агресії. Росія злочинним чином зловжила миротворчим статусом своїх військ.

Ми маємо згадати агресивні дії РФ проти України на острові Тузла, небажання зробити демаркацію українсько-російського кордону.
Фактом стало також фактичне потурання агресору з боку європейських держав, які мають всі можливості миттєво припинити російську агресію, але обмежилися суто декларативними заявами.

Ми вимагаємо:

- негайно розірвати угоду про перебування Чорноморського флоту РФ на території України;
- вивід російських військ з території України, заборонити будь-яке пересування російської військової техніки за межами місць постійного перебування;
- закрити повітряний простір України для військової авіації Російської Федерації;
- припинити практику розселення сімей російських військовослужбовців за межами місць дислокації військових частин;
- припинити практику розселення на території України військовиків Російської Федерації, які виходять на пенсію;
- здійснити демаркацію українсько-російського кордону в односторонньому порядку;
- реально відновити ядерний потенціал України;
- збільшити фінансування Збройних Сил України;
- заборонити у судовому порядку діяльність політичних партій та громадських організацій, які де-факто є агентами Російської Фе ... Читать дальше »

Галина Ратушняк: “Національну ідею потрібно не тільки поширювати. Насамперед її треба втілювати у життя”

Одна із “найстаріших” на теренах нашого краю Тернопільська міська організація Конгресу Українських Націоналістів обрала собі нового керівника.

Галина Ратушня ... Читать дальше »

На думку політика, ті соціалістично-популістські  методи котрими користується уряд Юлії Тимошенко – «забрати і роздати»,  рано чи пізно відобразиться на кишенях пересічних громадян і це буде реальний результат роботи уряду Тимошенко. «Говорити про складну економічну ситуацію, котру залишив Юлії  Тимошенко Віктор Янукович можна місяць-два, але не півроку. Ті проблеми в економіці, що ми бачимо -  це результат нинішньої діяльності уряду і така складна економічна ситуація є результатом неправильного підходу до вирішення економічних проблем»,- сказав голова КУН Олексій Івченко.

 
За словами Івченка, сьогодні уряд має більше ніж достатньо повноважень щоб формувати ефективну економічну політику у державі, однак головним завданням уряду є не покращення життя громадян, а намагання прийти на президентські вибори з найвищим рейтингом. «Прем’єр міністр має чесно сказати -  я буду балотуватися на  президента,  і тому я дію популістично, а не звинувачувати всіх навколо», - наголосив політик.

 
Олексій Івченко також зазначив, що сьогоднішня ситуація в банківській сфері близька до дефолту і розвалу фінансової системи в цілому.  «Якщо сьогодні для штучного  приборкання інфляції уряд разом з Нацбанком приймають рішення про пониження курсу долара, посилення гривні чи зупинення кредит ... Читать дальше »

Сьогодні  у Києві Конгрес Українських Націоналістів разом з іншими національно-демократичними силами взяв участь у святкуванні Дня героїв під час якого  на Аскольдовій могилі відбулася  поминальна  Панахида присвячена 70 річниці від дня загибелі Євгена Коновальця.  

 
Святкування закінчилося урочистим закладанням на Володимирівській  гірці каменя, на місці якого планується побудувати Пантеон слави Героям України.

У селищі Биківня відбудуться заходи з нагоди Дня пам'яті жертв політичних репресій

18 травня, о 12.00, у селищі Биківня відбудуться заходи з нагоди Дня пам'яті жертв політичних репресій. У меморіальних заходах на території Національного історико-меморіального заповідника «Биковнянські могили» візьмуть участь Президент України Віктор Ющенко, політичні партії, серед яких Конгрес Українських Націоналістів, та громадські організації.  

У селищі Биківня впродовж 30-х - на початку 40-х років минулого століття здійснювалося поховання понад сотні тисяч людей, закатованих органами НКВС. 18 травня, відповідно до Указу Глави держави, в Україні буде приспущено Державний Прапор, обмежено проведення розважально-концертних заходів, спортивних змагань. Це також стосується внесення відповідних змін до програм радіо і телебачення.

Політичний діяч, ідеолог українського національного руху, голова Проводу ОУН-Б

Місце народження: с. Старий Угринів Калуського повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина)

Народився в родині греко-католицького священика. В 1919 - 1927 навчався у Стрийській гімназії. На початку 1922 став членом Пласту, а згодом - Організації Вищих Класів Українських Гімназій. В 1928, ставши членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше - пропаганди. В 1929 вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), з 1931 - член Крайової Екзекутиви ОУН на Західноукраїнських Землях (ЗУЗ), а з червня 1932 - заступник Крайового Провідника і референт пропаганди. В червні 1933 на берлінській конференції ОУН був офіційно затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ. В 1933 спланував і провів шкільну акцію, спрямовану проти спроб польського уряду полонізувати українське шкільництво. Підтримуючи акції протесту Українського Національно-Демократичного Об'єднання проти спланованого голодомору 1932-33 в Наддніпрянській Україні, доручив М. Лемику здійснити замах на радянського консула у Львові. В 1934, виконуючи постанову конференції ОУН у Берліні (1933), підготував замах на одного з головних організаторів політики “пацифікації” щодо українського населення Галичини і Волині міністра закордонних справ Польщі Б. Пєрацького. В червні 1934 заарештований і в ході Варшавського процесу 1935-36 і Львівського процесу 1936 був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув'язнення. З 1936 разом з М. Лебедем, М. Климишиним, Я. Карпинцем, Є. Качмарським, Р. Мигалем та іншими націоналістами перебував у в'язниці “Swięty Krzyż” (“Святий Хрест”) ... Читать дальше »