“Гурби-Антонівці – 2008”. Війна без переможених Світлана Коновалова, МНКДві
доби життя “на межі”, безперервна перевірка на міцність та витривалість
– те, заради чого кожного року на початку травня сотні юнаків та юначок
з усієї України приїжджають на Тернопільщину на місце найбільшого бою
УПА з військами НКВС. І справа не лише в модному нині слові “екстрим”:
найбільша теренова гра України “Гурби-Антонівці” - це також непідробний
дух братерства та патріотизму.
За свою порівняно недовгу історію ця гра без зайвого
перебільшення встигла стати легендарною. В лавах “воюючих” куренів
побувало більш ніж півтори тисячі молодих патріотів. І з року в рік
кількість бажаючих взяти участь у грі збільшується. Цього року гра відбулася 1- 4 травня. Серед гравців були як
досвідчені таборовики, учасники попередніх ігор, так і ті, для кого
“Гурби-Антонівці - 2008” стали своєрідним бойовим хрещенням. “Я вперше
брала участь в подібному заході, дуже переймалась тим, чи впораюсь, чи
стачить сил, - ділиться враженнями Ірина з Харкова, - Зізнаюсь, що було
важко, але про те, щоб відступитися, не думала жодного разу”. Перший день – урочисте відкриття, реєстрація учасників,
знайомство з майбутніми побратимами. В повітрі – ентузіазм та
знервованість. Навіть “бувалі” гравці не знають, чого чекати: кожна
наступна гра не схожа на попередню. Учасникам нагадують правила: два куреня-суперника - “Жовті” та
“Червоні”, “життя” бійця – пов'язка відповідного кольору на лівій руці,
мета гри– захопити прапор супротивника. Короткий інструктаж - і команди
розходяться кожна на свою частину терену. Гра розпочнеться рівно
опівночі. Із “бійців” кожного куреню формується розвідка та спецзагони.
Це мобільні сили команди, її очі і вуха, головна ударна сила куреню,
тому і вимоги до “розвідників” і “спецназівців” відповідні: на
тереновій грі як ніде стають у пригоді і спортивні, і туристичні
навички. Перша ніч видалася спокійною, але під ранок в штаб “Червоних”
надійшли новини: прапор куреню захоплений супротивником. Керівництво
вимушене змінити тактику: основні сили кинуті на пошук ворожого табору,
того ж дня відбувся перший великий бій.
Сергій Кузан, курінний “Червоних”: “Треба визнати, що з самого
початку ми припустилися кількох стратегічних помилок, які врешті
вплинули на результат гри”. Наступні дні пройшли під знаком партизанської війни. Учасникам
запам'ятались і нічні алярми, і виснажливі вимарші, і злива, яка,
розпочавшись першого дня, не вщухала аж до закриття.
Цього року переконливу перемогу здобув курінь “Жовті”, очолюваний киянином Олександром Резніченком.
“Теренова гра “Гурби-Антонівці” - це також нові знайомства та
зустріч зі старими друзями, - говорить учасник гри Богдан Тицький, - І,
безперечно, прекрасна можливість випробувати себе”.
|